Олена Манондіз

Психолог відділення психологічної реабілітації Головного військового клінічного госпіталю м. Києва, член Асоціації психологів України

Олено, коли та чому ви вирішили стати психологом?

Хотіла пізнати себе, а потім стало цікаво зрозуміти взагалі взаємозв’язки між людьми, їх мотиви та потреби. Мене цікавить внутрішній світ людини, різні аспекти проявів її життя. Психологія допомогла зрозуміти причину вчинків. Коли розумієш, що у людини є певний сценарій й вона діє відповідно до його алгоритму, а зовнішнє є лише певним стимулом, а не причиною. Причини всі всередині.

Хто вчитель?

Першим, хто надихнув та відкрив двері в світ психології, став Іван Данилевський, що навчав та й досі навчає мене в Інституті консультування та психотерапії Асоціації психологів України. Також ме ні пощастило з викладачами в Університеті ім. Т. Г. Шев ченка, кожен залишив свій унікальний слід на моєму професійному шляху. Але схильність до навчання — це стан, що може супроводжувати тебе завжди, незважаючи на навчальні заклади. Коли ти цікавишся та досліджуєш, доля дарує тобі несвідомих вчителів, котрі приходять в наше життя та наповнюють його новими сенсами.

Чому саме військовий госпіталь?

Хоча тема війни зараз не настільки голосно звучить в медіа, як в 2014-2015 роках, але вона й досі актуальна. Саме тому я обрала шлях, де мої знання можуть бути найбільш ефективними та корисними. Бійці повертаються з війни до цивільного життя, й тут їх зустрічає суспільство, заради якого вони ризикували життям. Обстріли, поранення, втрата друзів — це буденність «нульових». Основний напрямок моєї роботи — посттравматичний стресовий розлад, що є нормальною реакцією людини на екстремальні умови. Інколи хлопцям важливо просто поділитися з кимось своїми переживаннями. Або вони хочуть розібратися в важливому для себе питанні. Кожен день мені з колегами доводиться бути свідками нових історій про війну. Під час роботи в шпиталі мене неодноразово переповнювали почуття гордості та захоплення. Коли усвідомлюєш, через які випробування проходять наші бійці, краще розумієш ціну слова «незалежність». Українці можуть пишатися, бо справжні герої живуть серед нас.

Джерело сили та натхнення?

Пацієнти.

Бесіду вела Марина Нечупій