Подорож Закарпаттям: Ужгород та Мукачево. «Мандри країною» з Лілією Рубан

Фортеці, особлива кава, смачна їжа та плин життя маленьких європейських міст. Тут все просочене історією становлення та розвитку держав і особистими драмами славетних людей

УЖГОРОД (УНГВАР)

Раніше місто Ужгород називалось Унгвар, що означає «замок над водою», але 101 рік тому було перейменоване. Біля кав’ярні нас зустріли Ірина Газій, експерт, екскурсовод, Василь Цап, заступник начальника управління економічного розвитку міста, та Іветта Міхалко, головний спеціаліст управління економічного розвитку міста. Пан Валентин Штефаньо, власник кафе-кондитерської, особисто привітав нас та пригостив смачною кавою і солодощами. Традиційну ужгородську каву всі знають як візитівку міста. Пан Валентин почастував мене місцевими солодощами — цукерками «Метеорит «Княгиня», присвяченими метеориту, який тут впав у 1866 році, та фірмовим тортом «Ужгород».

Ужгородський замок

Саме тут розпочалась історія міста. Ми зупинились біля символу мужності — меча у камені. З ним пов’язана легенда про Унгвар та його першого князя. Нестор Літописець з різницею у часі описує ці ж самі події. На вході до фортеці красується герб міста Ужгорода і герб Закарпатської області. У дворі знаходиться макет замку вигляду XVII ст. В IX ст. споруда була дерев’яна, а після 1241 року (навали монголо-татар) її відбудовували вже з каміння. У замку багато свідчень життя тут одних із господарів — Крістіни Чакі та Міклоша Берчені. Замкове подвір’я прикрашає скульптура хижого птаха турула, що, за легендою, показав шлях сюди першим мешканцям цих місць. Турул — тотемний птах древніх угорців.

На території фортеці постійно тривають розкопки. Ми піднялися на бастіон, де є вид на Ужанську долину.

Центральна частина міста

Центральна площа Ужгорода популярна для прогулянок, названа на честь Корятовича. На початку XX століття значний внесок у розвиток міста зробила Чехословацька республіка. В Ужгороді є традиція загадувати бажання, коли з лівого берега по мосту переходять на правий. Ми у Чеському кварталі біля старого дерева Масарика. Бачимо лінгвістичну гімназію, яка колись була першою дівочою гімназією та має важливе історичне значення. Вулиця Корзо є центральною для прогулянок. По всій центральній частині міста часто трапляються маленькі скульптури з металу авторства Михайла Колодка. Та є тут і пам’ятник ліхтарнику дяді Колі у повний зріст, що працював у місті безкоштовно та користувався повагою мешканців. Цікавий експонат посеред вулиці — глобус Ужгорода. Зайшли до римо-католицького собору Святого Георгія, який був побудований італійцем з династії Другетів. Собору понад триста років. Ми продовжуємо нашу подорож по вулиці Волошина, де знаходиться музична школа, біля якої розташована мініфігурка Моцарта. Ми зголодніли і пішли до ресторану. Тут ми скуштували найсмачніші закарпатські страви, крафтове ужгородське пиво, місцеві настоянки. Міська синагога побудована у псевдомавританському стилі, також вона працює як філармонія. Біля синагоги у сквері ми зустріли журналістку та письменницю Тетяну Літераті, авторку проєкту «Втрачений Ужгород». Тетяна розповіла нам про те, що її спонукало розпочати свою справу. Вона показала нам одну із чотирьох своїх книжок про Ужгород. Тут справжні скарби місцевої історії у архівних фотографіях та історіях людей, що тут жили та працювали. Настав час прогулятися однією з найдовших липових алей Європи, її протяжність — 200 метрів. Ми опинились на Поштовій площі, тут недалечко знаходиться цікаве місце — ресторан «СироВина». Господиня ресторану Ольга Тоічкіна, член Асоціації сомельє України, радо нас зустріла. Вона власноруч обирає найкращі місцеві вина у виробників. У ресторані «СироВина» нас очікувала заздалегідь підготовлена дегустація. Потім ми пішли до греко-католицького кафедрального собору і потрапили на вечірню службу. Біля входу до собору побачили дуже гарний пам’ятник Марії Терезії. Також тут встановлено кілька пам’ятних плит, на яких є відомості про усіх правителів Ужгорода.

МУКАЧЕВО

Перша згадка про це місто була 1100 років тому. Нас зустрів фахівець з туристичної гостинності Макс Адаменко, який і опікувався нами до кінця зйомки.

Прогулянка центром

На головній площі біля міської ратуші я побачила скульптуру гусака, у місті кілька таких, вони є візитівкою Мукачева. На площі Духновича пан Макс розповів мені про навколишні будівлі та їх колишніх господарів. Ось ми у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, де є копія Туринської плащаниці. Піднялись на високу дзвіницю, з якої видно все місто. Палац графів Шенборнів зараз містить дитячу художню школу імені Міхая Мункачі, що народився у Мукачеві та став відомим на весь світ. З воріт палацу ми потрапляємо на бульвар, де побачили пам’ятник Святому Мартину. Прогулюючись бульваром, ми дійшли до пам’ятника сажотрусу, трошки далі — пам’ятник Кирилу і Мефодію.

Замок Паланок

Біля замку Паланок нас зустріла пані Оксана Варга, екскурсовод. За час свого існування замок перебудовувався кілька разів. Конструкція замку передбачає ефективну оборону. Колись замок функціонував як тюрма, ми побачили кімнати тортур. На території замку є пам’ятник його колишньому господарю Корятовичу, який у XIV ст. багато зробив для його благоустрою та модернізації. А також статуя колишньої господині фортеці Ілони Зріні з її сином Ференцем ІІ Ракоці, який є національним героєм угорців. Екуменічна церква (об’єднує різні віросповідання) у фортеці працює також як діючий музей. Ми вийшли із замку і з паном Максом пішли до ресторану «Графський двір», де нас зустрів газда — пан Віктор Михайлов, який також є власником ТМ «Порядний газда». Дуже смачно і ситно поїли, спробували авторські настоянки і пиво. Познайомились із пані Наталією Рибар, художником і автором бренду «Марципанка». Вона показала нам свої вироби для жінок, гарні хустки із авторськими малюнками та розповіла про них. А ось і Мукачівський палац культури. Нас зустріла керівник відділу культури міста Мукачево Ірина Калій. Тут нас очікував сюрприз — справжній гуцульський музичний ансамбль «Руснаки». Наприкінці ми зайшли до храму Святого Мартина.

Фото: Віктор Ковалевський
Instagram: mandry_krainoy
Facebook: Мандри Країною з Лілією Рубан
YouTube: Мандри Країною з Лілією Рубан